Сто три роки тому, 29 січня 1918 року, відбувся бій під Крутами. Тоді близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. Бій під Крутами відбувся на залізничній станції «Крути» в сучасній Чернігівській області, за 130 кілометрів від Києва. Тривав він понад п'ять годин.
 Загін із курсантів, студентів та гімназистів зійшовся у нерівному бою з багатотисячною армією Михайла Муравйова. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені. Затримка просування армії Муравйова дала можливість укласти Берестейський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності. 
Чому ж молоду державу захищали необстріляні студенти-добровольці, а не військо? Як відбувався нерівний бій? Відповіді на ці запитання ви знайдете, завітавши до бібліотеки для дітей та ознайомившись з книжковою виставкою.
 

Лунає пісня солов’їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Такою датою для України стало 22 січня 1919 року. Цій даті судилося навічно увійти в історію України величним національним святом - Днем Соборності. 
З нагоди такого дня пропонуємо вашій увазі збірку гарних віршованих рядків, присвячених нашій неповторній Батьківщині.
 

Катеринопільська бібліотека для дітей пропонує вам до читання книгу, яка є справжнім зимовим мастрідом і зачаровує ще з перших сторінок. Часто фантастичне переходить у казкове і межі між ними стираються. А ще є елементи містики. Тож, знайомтесь - М. Гоголь «Ніч напередодні Різдва».
Не забуваймо, що події повісті відбуваються в ніч проти Різдва. Саме цієї ночі борються сили добра і зла, і добро перемагає. Такий закон. Душі людей теж очищаються від зла. Так сталося і з деякими героями твору. Вони багато чого зрозуміли, змінилися, переродилася, і в душі оселилося кохання.
Тонким ліризмом просякнуті сторінки, присвячені коханню Вакули й Оксани. А як розвивалась ця романтична історія ти дізнаєшся, прочитавши книгу самостійно.
І нехай повість трішки схожа на казку, але розповідається у ній про людей. Тож хочеться вірити у те, що люди будуть замислюватися над своїми вчинками, цінуватимуть одне одного і бе¬регтимуть кохання.
А ще книзі М.Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки" в цьому році виповнюється 190 років.
Тож, насолоджуйся читанням чудової книги. Поринь в атмосферу дива і здійснення заповітніх бажань.
 

Катеринопільська бібліотека для дітей розпочинає цикл віртуальних літературних знайомств «Улюблені автори». Наша перша розповідь піде про  відому дитячу письменницю Майю Фролову . Адже всі її книги для дітей і про дітей. «З ваших очей на мене дивиться дитинство»- так одного разу поет Л. Вишеславський сказав саме про цю жінку.
Народилася Майя Фролова в м.Сміла. Тож, любов до рідного краю входила в дитячу душу ще несвідомо, з першим ковтком повітря. А ще були балади та українські народні пісні, легенди та перекази. Та життя внесло свої корективи. Мужньо долаючи тисячі кілометрів уздовж і впоперек Радянського Союзу вона завжди мріяла повернутися в рідний край..
«Де народилась, там і згодилась…».Саме після переїзду до Черкас, де «і рідні стіни помагають», книжка за книжкою виходять із під її талановитого  пера. Вони користувалися неабияким попитом серед дітей, бо ж були вони цікаві, правдиві і доступні кожному, хто їх читав.
 Усе життя Майя Фролова  пише ніби одну й ту ж книгу, в центрі якої душа підлітка в екстремальних обставинах, у пошуках моральних орієнтирів. Авторка вміло допомагає осмислювати власні вчинки та поривання, вказує шлях, як можна себе знайти. 
Саме про це і книга «М’яч у піднебессі», яку М.Фролова написала «онукам на прозріння». Цей твір про нелегку долю хлопчика Матвія. В дитинстві він мріяв стати футболістом. Але життя повернулося так, що він став наркоманом. Як знайти вихід із ситуації? Хто може допомогти вибратися із наркотичних пут? На ці питання і прагне дати відповідь письменниця.
Тож, читаймо її твори і це допоможе пізнати нас самих себе.
 

Зима найкращий час для читання. На море не поїдеш, бо воно замерзло; у парк не підеш, бо примерзнеш до лавочки; годинами гуляти по вулицях не будеш, бо можна відморозити ніс. А от сісти з хорошою книгою біля теплої батареї – те, що треба. Саме тому, наша бібліотека для дітей в рамках літературно-етнографічного свята «Світло Різдвяної зірки» запрошує вас на книжкові посиденьки.
      Просто перед святами радимо прочитати «Листи Різдвяного діда» Толкіна Дж.Р.Р.,аби ну вже точно поринути в атмосферу свята. Це нон-фікш Толкіна в якості казкаря і направду унікальне видання. У цій зворушливій книзі зібрані листи, які Дж.Толкін протягом двох десятиліть писав своїм діткам напередодні Різдва, щоб вселити в них радість, віру в диво, створити казкову атмосферу очікування Різдва. Адже саморобні конверти зі штемпелем та марками Північного полюсу містили оригінальні, ним же мальовані листівки. На кожній містилася чудова ілюстрація з життя старенького та його друзів. На звороті ж тремтливим почерком запитується, чи сподобалися минулорічні подарунки, розповідається про важливі події на полюсі, пояснюється, чому не здійснилися ті чи інші дитячі побажання.
Так хто ж такий оцей Різдвяний Дід? Санта-Клаус? Ні. Святий Миколай? Ні. Дід Мороз? Ні. Англійською його називають Father Christmas. Він мешкає на Північному полюсі, у Наскельному будиночку, поруч із печерами, населеними гоблінами. Останні полюбляють дошкуляти старенькому, цуплячи його подарунки для дітей. Допомагають Різдвяному Діду двоє племінників-помічників, а ще Ельф та Білий Ведмідь. Власне, клишоногий часто потрапляє у різні халепи, пошкоджуючи ненароком дарунки. Тож, ось чому на одне Різдво діти Толкіна отримали пом'яту шоколадку: Білий Ведмідь сів на неї!
А в загальному це зворушлива книга, з атмосферою зими і свята,читаючи яку, ти отримаєш масу задоволення.
 

Продовжує свою роботу наша зимова творча майстерня…
 І знову ділимося з вами чимось цікавеньким. А саме, як ми разом з нашими активними помічниками виготовляли новорічні листівки-вітання.
Кожен з нас любить дивувати близьких, знайомих незвичайними подарунками, особливо якщо вони створені своїми руками.Зроблений самостійно подарунок дає нашим діткам впевненість у власних силах і гордість за виконану роботу.Створювати новорічні листівки з дітьми-це завжди весело і цікаво. І ми охоче навчали  та допомагали їм у такому захоплюючому занятті.
Напередодні свят ці вітальні листівки будуть передані читачам похилого віку, яких на дому обслуговують працівники нашої велобібліотеки.

Привіт усім маленьким книголюбам!
Нещодавно наша бібліотека для дітей отримала серію книг з доповненою реальністю (АR) - Читай та Грайся! Це казки, що оживають з додатком WowBoxAR. 
Зацікавились? Приходьте до бібліотеки, беріть книжечку (у нас таких поки що дві) -  «Спляча красуня» і «Кіт у чоботях» Шарля Перро, скачуйте  на телефон чи планшет безкоштовний застосунок WowBoxAR. Читайте книгу і розглядайте малюнки. На деяких з сторінокє спеціальна позначка , наведіть на неїсвій смартфон і казкаоживе. Герої почнуть розмовляти  і гратися з вами.
Надіємось, щобагато хто з вас зацікавиться і захоче ознайомитися новинками.

Ось і випав перший сніг, принісши з собою гарний настрій не тільки дорослим, а й малечі. В зв’язку з цим в бібліотеці для дітей запрацювала зимова творча майстерня. А першим заняттям стало проведення майстер-класу з виготовлення сніжинок для зимового декору в приміщенні бібліотеки. Наші надійні помічники із задоволенням долучилися до цікавої творчої роботи, де вони мають змогу проявити свої здібності та фантазію.

Споконві кукожна українська сім’я старанн опрацювала на власній ,землі, навіть тоді , коли її було небагато.
З організацією більшовиками колгоспів все змінилося. З болем і острахом вступали тудиселяни. Тих, хто не хотів бути колгоспником суворо карали. Кожна осінь приносила селянам лише розчарування. Влада вимагала від них все більше хліба, молока ,м’яса. Осінь 1932 року не віщувала великої біди. Врожай був не гірший ніж у попередні роки. Здали селяни державі продподаток, але раптом оголосили другий , а потім і третій. Досі не віриться, що в Україні – житниці всієї тодішньої радянської імперії раптово зник хліб і люди залишилися без зернини.
Пройшли роки, минули десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилює серця людей. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією.
До цієї сумної дати Катеринопільська бібліотека для дітей підготувала книжкову виставку« Горять свічки в людських долонях». Тут можна почитати архівні документи, ознайомитися із спогадами очевидців тих часів. 

"Святий Михайло іде, за собою зиму веде"
За народною традицією день святого Михайла відзначається 21 листопада.Існує прикмета, що на Михайла випадає перший сніг.Кажуть, що "Михайло на біломуконіприїхав."Цього ж дня гостей чекає стілнакритий усякими м'ясними стравами. Багато гостей вдома-пророкують господарям заможний наступний рік.Важливобуло у цей день, для благополуччя оселі, не забути про домовика. Його частували пирогом, гречаною кашею з маслом і ставили їжу, як поважному гостеві, на покуті біля ікони Михайла. Дітейчастували медом і фруктами, щоб були щасливими та здоровими у наступномуроці.НаМихайла не можна нічого робити, особливо рубати сокирою чи різати ножем, босвятий Михайло образиться.
Винятоклише для тих, хтопрацює не за своєю волею, аборобитьдобрісправи.Тобто,якщовищосьробите в ім'я добра чи для того, щобдопомогтиближньому-заборона знімається.
Дізнатисябільше про Михайлів день, народнітрадиції та прикмети, читайте у наших книжках, завітавши до бібліотеки для дітей.