Зима найкращий час для читання. На море не поїдеш, бо воно замерзло; у парк не підеш, бо примерзнеш до лавочки; годинами гуляти по вулицях не будеш, бо можна відморозити ніс. А от сісти з хорошою книгою біля теплої батареї – те, що треба. Саме тому, наша бібліотека для дітей в рамках літературно-етнографічного свята «Світло Різдвяної зірки» запрошує вас на книжкові посиденьки.
Просто перед святами радимо прочитати «Листи Різдвяного діда» Толкіна Дж.Р.Р.,аби ну вже точно поринути в атмосферу свята. Це нон-фікш Толкіна в якості казкаря і направду унікальне видання. У цій зворушливій книзі зібрані листи, які Дж.Толкін протягом двох десятиліть писав своїм діткам напередодні Різдва, щоб вселити в них радість, віру в диво, створити казкову атмосферу очікування Різдва. Адже саморобні конверти зі штемпелем та марками Північного полюсу містили оригінальні, ним же мальовані листівки. На кожній містилася чудова ілюстрація з життя старенького та його друзів. На звороті ж тремтливим почерком запитується, чи сподобалися минулорічні подарунки, розповідається про важливі події на полюсі, пояснюється, чому не здійснилися ті чи інші дитячі побажання.
Так хто ж такий оцей Різдвяний Дід? Санта-Клаус? Ні. Святий Миколай? Ні. Дід Мороз? Ні. Англійською його називають Father Christmas. Він мешкає на Північному полюсі, у Наскельному будиночку, поруч із печерами, населеними гоблінами. Останні полюбляють дошкуляти старенькому, цуплячи його подарунки для дітей. Допомагають Різдвяному Діду двоє племінників-помічників, а ще Ельф та Білий Ведмідь. Власне, клишоногий часто потрапляє у різні халепи, пошкоджуючи ненароком дарунки. Тож, ось чому на одне Різдво діти Толкіна отримали пом'яту шоколадку: Білий Ведмідь сів на неї!
А в загальному це зворушлива книга, з атмосферою зими і свята,читаючи яку, ти отримаєш масу задоволення.
|