В соборних душах єдність України
Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно -
Моя Батьківщино!
Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини.
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження
власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за
соборність своїх земель.
Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі
України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі,
Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання
розрізнених частин України в межах однієї держави. 22 січня ми святкуємо річницю проголошення Соборності нашої держави. Працівники районної бібліотеки разом з учнями Катеринопільського фізико – математичного ліцею вшанували цю історичну подію та згадали, якою ціною українці виборювали соборність своєї держави. Урок історії
«В соборних душах єдність України» супроводжувала виставка – повідомлення «Від нині і навіки». Мета цього заходу познайомити учнів з історією Дня соборності України; прищеплювати повагу до минулого Батьківщини; виховувати національну свідомість та почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.
День 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.
Україна може вижити і повинна вижити. Історія залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця — навіки, до нескінченності, — на Радість Світам!
Зав.відділом обслуговування
Катеринопільської ЦРБ
Фартух Н.В
|