У полоні музи й долі

   Про Шевченка ми чуємо з дитинства, говоримо про нього як про поета, борця, пророка, художника. Та забуваємо, що перш за все він був людиною. Тому юні таланти, учні НВК №2, учні 9 – х класів  завітали до катеринопільської районної бібліотеки в літературно – поетичну вітальню «У полоні музи й долі», щоб  розкрити ту сторінку життя , про яку згадують дуже рідко - кохання.

Говорили про Шевченкове кохання. Геній, здається, уже тим геній, що різко виривається з нашого часового простору у височінь. Інколи настільки високо, що ми уже бачимо у ньому геніальності більше, аніж людського. Але ж ці генії у грудях носили людське серце, яке тріпотіло, боліло, завмирало на вістрях часу та емоцій. А кохання з властивими тільки йому чарами, полонило ті серця, змушуючи їх радіти і страждати, співати і плакати.  Та доля не подарувала поетові сімейного тепла, затишку.  Шевченко ж бо стояв на багато голів вище від своїх сучасників. І це, власне, й було часто причиною його життєвої трагедії, його самотності.

     До вітальні завітали : подруга дитячих літ поета Оксана Коваленко ( О. Шовкопляс),  княжна Варвара Рєпніна ( А. Фартух), Ликера Полусмак (Д.Фролова), Ганна Закревська (С. Ченчик). Поетичні рядки прочитали учні 9 – го класу. Роль Т.Шевченка виконав Д.Кравцов. Захід підготували провідний бібліотекар юнацького абонементу О.М.Найденко та вчитель української мови та літератури Н.В.Жоломко.